Чому при виборі нержавіючої сталі важливо враховувати умови експлуатації, тип середовища та особливості застосування.

    За тривалий час роботи з продукцією з продукцією ELESA + GANTER неодноразово доводилося стикатися з тим, що вироби з нержавіючої сталі часто сприймаються дуже спрощено і як панацею до всіх середовищ. 

    Якщо з марками звичайних вуглецевих і легованих сталей загалом знайомі непогано і немає питань щодо застосування, термообробки та інше, то з нержавіючими сталями набагато складніше. Немає чіткого розуміння їх відмінності і головне - у застосуванні в конкретних умовах. 

    Багато в чому це вже пов'язано з самою назвою. Вираз «нержавіюча сталь» каже, що вона «не іржавіє». Часто це викликає помилки, які можуть призвести до тяжких наслідків. 

    Один із класичних прикладів — обвал даху басейну і загибель людей у ​​швейцарському місті Устер у 1985 році, де причиною руйнування стали корозійні пошкодження нержавіючих несучих елементів в агресивному середовищі, що містить хлорид.

    Щоб краще розібратися в чому відмінності різних марок слід пояснити сам принцип роботи нержавіючої сталі. 

    У будь-якій марці такої сталі обов'язково міститься компонент - хром (Cr). Атоми хрому створюють на поверхні виробу з нержавіючої сталі тонку пасивну оксидну плівку, що самовідновлюється. Саме вона і захищає метал від негативного впливу зовнішнього середовища і візуально ми бачимо красиву блискучу поверхню, яка не піддається корозії. Якщо порівняти за принципом, як і в алюмінії, тонка оксидна захисна плівка оберігає поверхню від негативного впливу. 

    Сам шар дуже тонкий, близько кількох молекулярних шарів. 

    Тепер уявімо, що ми вибрали навмання виріб, виконаний з нержавіючої сталі без уточнення марки, або наприклад, найпоширенішу – AISI 304 (склад та властивості різних марок нержавіючих сталей ми описували в попередній статті). 

    У більшості випадків, під час роботи під впливом атмосферних опадів, або просто в незакритих приміщеннях її властивостей більш ніж достатньо. 

    Але уявімо, що умови роботи ускладнились: наявність морської води, або використання агресивних хімічних засобів, речовин, що чистять, кислот та інше. 

    У морській воді містяться солі, до складу яких входять хлорид-іони. Вони активніші, ніж кисень.

Що відбувається: 

    Атоми хлору заміщають атоми кисню, порушують пасивний стан поверхні та сприяють розвитку локальної корозії, насамперед піттингової і щілинної. 

    Після локального руйнування пасивного шару, метал у зоні пошкодження починає інтенсивно розчинятися, а всередині осередку корозії формуються умови, що прискорюють подальше руйнування. 

    Локальні форми корозії нержавіючої сталі можуть бути дуже небезпечні тим, що зовні деталь довго зберігає цілком гарний вигляд, тоді як її несуча здатність вже знижена. 

    Тому при проектуванні і застосуванні елементів, що працюють наприклад у тіомуж морському середовищі, крім хрому, щоб надати стійкості в більш агресивних середовищах, додають інші важливі елементи: молібден і азот. Наприклад, 316/316L стійкіші до хлоридного середовища, ніж 304-та, а більш високолеговані марки - ще краще. Для оцінки опору піттингу використовують показник PRE/PREN, який враховує Cr, Mo і N (розрахунковий показник еквівалентної стійкості нержавіючої сталі до піттингової корозії, насамперед у хлоридних середовищах. Чим вище значення PREN - тим вищий опір сталі  до локальної корозії). 

    При проектуванні елементів, що працюють у морському середовищі, у вологій хлоридній атмосфері або при контакті з агресивною хімією, кислотачи чи лугами, необхідно вибирати не просто вироби з нержавіючої сталі, а конкретну марку, що відповідає умовам експлуатації.