Порівняння використання ручок, виготовлених на 3D принтері та деталей традиційного виробництва.

    В останні десятиліття у світ промисловості міцно увійшли 3D принтери. Вони дозволяють вирішувати безліч завдань, пов'язаних із виготовленням нестандартних деталей та пристроїв, у тому числі і фурнітуру. Разом з цим, вони не витіснили з ринку традиційну фурнітуру. Розглянемо, чому не відбулося такої заміни, а просто деталі, отримані на таких принтерах, займають свою нішу, але промислові підприємства та виробництво не перейшли на друкування потрібних їм деталей у повному обсязі.

Чим відрізняється ручка з 3D-принтера від звичайної литої або штампованої

Міцність та втома

• В результаті лиття під тиском одержують щільний і однорідний матеріал, із заздалегідь заданими властивостями, які стабільно повторюються від партії до партії. Такі ручки та елементи добре тримають циклічні навантаження та дисть великі навантаження.
• При виготовленні ручок за допомогою 3D-друку ми отримаємо анізотропну міцність, коли по шарах і поперек вона буде різною. Особливо слабке місце - це міжшарове зчеплення та зони, що виникають на швах при перезапуску. Для ручок, особливо затискних і фіксуючих це критично, через можливість виникнення моментів, ривків або ударних впливів.

Точність геометрії та посадки, різьблення, втулки тощо.

• Литі і штамповані ручки легко тримають типові допуски та в них витримується повторюваність посадок.
• Друковані елементи можуть гуляти по усадці, температурі, орієнтації, налаштуванням. Різьблення чи посадки часто вимагають доопрацювання за допомогою звичайних мітчиків, розгорток, запресування вставок, що призводить до значного подорожчання таких виробів, збільшення часових витрат, особливо при серійному виробництві.

Якість поверхні та гігієна

• Лиття, за рахунок стабільності текстури, дає гладку, закриту поверхню без мікровпадин чи виробничих подряпин.
• 3D-друк залишає шаруватість та пори, особливо при типі FDM/SLS. Така рукоятка гірше чиститься, збирає бруд, швидше "засолюється" і виглядає пошарпаною. Щоб зробити її більш привабливою і функціональною, потрібна подальша обробка та додаткове покриття поверхні.

Матеріали з передбачуваними властивостями до зовнішніх впливів

• Виробники, такі як ELESA+GANTER, використовують матеріали та технології, які дають передбачувані властивості: стійкість до олій, хімічних реагентів, ультрафіолетового випромінювання, температур тощо.
• У 3D-друку такі властивості також можуть бути доступними, але не у всіх технологіях. У більшості випадків вони дорогі і все одно не вирішують питання анізотропії, пористості та стабільності під час виробництва партій у великій кількості.

Сертифікація та галузеві вимоги

• Обладнання, безпека, санітарні зони, гарантія - все це вимагає стандартизовані елементи зі зрозумілих матеріалів і стабільною якістю, що простежується від кожної партії.
• 3D-друк у більшості випадків не може гарантувати постійного та стабільного контролю.

Економіка та вартість продукції

• При виробництві нестандартних деталей, наприклад, ручок на вимогу замовника, партією 1–10 шт. 3D-друк часто виграє за ціною.
• Коли потрібні десятки, сотні – звичайне виробництво фурнітури дає економію, а також швидше та стабільніше за якістю.

Коли 3D-друк незамінний і дає реальну перевагу

• Виготовлення прототипів та пробних моделей з метою оцінити на власні очі ергономіку виробу,
• Коли потрібні нестандартні ненавантажені ручки під конкретний проект у невеликій кількості,
• Виробництво оснастки та позаштатних пристроїв,
• Коли потрібно зробити швидкий ремонт із мінімальною втратою часу.

Підсумки, якщо ручка використовується як

• силовий орган управління, перемикання, затискач, з нею працюють щодня, у рукавичках, можливі ривки та змінні навантаження, наявність палива, олії, реагентів – перевагу мають елементи із заздалегідь заданими експлуатаційними параметрами.
• якщо ручка потрібна для швидкої заміни, унікальна геометрія в штучних екземплярах, не схильна до навантажень і зовнішніх впливів - друк на принтері може бути виправданий.