Чим неармований технополімер відрізняється від матеріалу зі скловолокном, для чого застосовуються арамідні волокна і в яких випадках SUPER-технополімер здатний замінити метал.

Неармований технополімер - пластик, який найчастіше зустрічається.

Його застосовують, якщо елемент:

• не несе великого постійного навантаження;
• повинен згинатися, трохи тягнутися, жорсткість не потрібна;
• повинен поглинати легкі удари без розтріскування;
• має складну форму, тонкі стінки або гнучкі засувки.

На практиці неарамований технополімер може містити барвники, стабілізатори та інші добавки, що покращують його характеристики.

Наступна група - це армовані технополімери і СУПЕР-технополімери.

Для армування технополімеру ELESA+GANTER застосовує скляні волокна (скловолокно), що забезпечує:

• високу жорсткість;
• міцність при розтягуванні чи згинанні;
• гарний опір стиску;
• зменшення повзучості під постійним навантаженням;
• стабільність розмірів під час нагрівання.

Але, скловолокно саме по собі, при високій жорсткості має крихкість. Якщо просто збільшувати його кількість як наповнювача у пластиковому виробі, цей елемент стає менш пластичним, погано переносить ударні чи локальні навантаження, особливо в місцях концентрації напруги.

Для більшості стандартних елементів, які виконані з армованого технополімеру, характеристик, отриманих за рахунок додавання армування тільки скловолокном - більш ніж достатньо.

Наприклад, навіть проста ручка, що виготовлена з армованого технополімеру, витримує статичний вагу дорослої людини.

Ускладнимо завдання, уявимо, що необхідний пластиковий елемент, який повинен мати легкість, корозійну стійкість, витримувати не тільки статичні, а ударні та циклічні навантаження.

Щоб вирішити ці завдання, звичайного армування міцними, але крихкими скляним волокном недостатньо. Для цього застосовують гібридне армування.

Повз скловолокна в технополімер додають існтетичні високомолекулярні арамідні волокна. Одним із різновидів яких є Кевлар.

Араїмідні волокна забезпечують:

• високу ударну в'язкість;
• здатність поглинати енергію удару;
• опір розвитку тріщин;
• гарну втомну міцність;
• меншу щільність;
• збереження цілісності деталі після появи мікроушкоджень.

При цьому, арамід гірше працює на стиск, складніше зв'язується з полімерною матрицею і значно дорожчий за скловолокно.

Армування литого технополімеру - це не металева сітка і не тканина. Усередині матеріалу є велика кількість коротких волокон. Під час лиття під тиском розплавлений матеріал рухається каналами прес-форми. Разом з ним переміщуються і армуючі волокна, які переважно орієнтуються у напрямку потоку.

У результаті при впливі навантаження:

• Неармований полімер спочатку трохи прогнеться, а потім продовжить повільно деформуватися - це повзучість
• Скло створює жорсткий силовий каркас та допомагає витримувати постійне статичне навантаження.
• Арамід працює як в'язка утримуюча арматура, що поглинає удари і гальмує розвиток тріщин.

Логіка при виборі:

• Неармований полімер - для легкості, пластичності при незначних звичайних навантаженнях.
• Склонаповнений - для жорсткості та високого статичного навантаження.
• SUPER-технополімер - для особливо навантажених деталей та заміни металу.