Як правильно вибрати телескопічні висувні направляючі з урахуванням їх характеристик, нюансів та особливостей роботи.
Високоякісні телескопічні направляючі, при невеликих габаритах, вазі та високих навантаженнях, не схильні до зносу і характеризуються плавним лінійним ходом.
Як опції, висувні системи на основі телескопічних напрямних можуть оснащуватися різними додатковими компонентами, такими як доводчиками, защібками, механізмами повернення, гальмівними пристроями, а також конструкцією передбачатися можливість від'єднання та різні типи кінцевих упорів. З особливостями, як і з чього вони складаються, застосуванням цих механізмів можна ознайомитися тут.
Конструкція
Кожна телескопічна направляюча складається з внутрішнього та зовнішнього компонента; крім того, в залежності від конструкції і необхідної довжини висування, можлива комплектація однією або двома проміжними напрямними. Між собою вони з'єднуються за рахунок геометрії профілів, а рух приводяться шарикопідшипниками, які утримуються на своїх місцях сепаратором (мал.1 і мал.2).

Малюнок.1. Телескопічна напрямна у висунутому стані, основні компоненти

Малюнок.2. Телескопічна напрямна у складеному стані.
Робочі характеристики по довжині:
В залежності від довжини висування, телескопічні направляючі можна поділити на три типи: з частковим, повним і максимальним висуванням, залежно від довжини ходу l2, що виражається у відсотковому відношенні до довжини l1, де довжина направляючої l1 це її довижнаї у складеному стані (мал.3)

Малюнок 3. Робчі характеристики по довжині висування телескопічних направляючих
Несуча здатність:
Максимально допустима несуча здатність телескопічних напрямних (мал.4) залежить від їхнього профілю, номінальної довжини l1 і довжини ходу l2. Крім того, вплив на значення допустимого навантаження, надає ширина висувних секцій, матеріал виготовлення та елементи, що встановлюються на окреме замовлення, наприклад, механізм автоматичного повернення з гальмом.
Дані про максимально допустимі значення несучої здатності отримані в ході випробувань на втому матеріалу за наступних умов:
- Вертикальне попарне розташування напрямних
- Правильне встановлення та кріплення
- Рівномірний розподіл навантаження FS по всій довжині висування напрямних
- Стандартна відстань між напрямними 450 мм (мал.4)
- Більше 100 000 робочих циклів (1 висування та засування = 1 цикл)
- Поступове збільшення навантаження

Малюнок.4 Розподіл максимально допустимого розрахункового навантаження для телескопічних висувних систем
Функціонування, знос та максимальний вигин перевіряються після кожного етапу випробувань.
Максимально припустимі деформації, обумовлені конструктивними особливостями.
Під навантаженням у висунутому положенні телескопічні напрямні схильні до пружної деформації, тобто - вигину. Найбільше вигин помітний далекому кінці висунутої секції. Для високоякісних телескопічних напрямних деформація вбирається у 4,25 % від максимальної довжини ходу при максимальному навантаженні (мал.5).

Малюнок.5. Максимально допустимі відхилення навантажених телескопічних висувних систем
Наприклад, телескопічна напрямна з максимальною довжиною висування l2, що дорівнює 370 мм, висувається до упору і зазнає максимального навантаження. Відхилення поздовжньої осі направляючої у цій точці не має перевищувати 15,72 мм.



























